Афоризми Григорія Сковороди

Любов, дружба, стосунки між людьми

Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа? 

Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.  Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує? 

 Як купці вживають застережних заходів, аби у вигляді добрих товарів не придбати поганих і зіпсутих, так і нам слід якнайретельніше пильнувати, щоб, обираючи друзів, цю найліпшу окрасу життя, більше того – неоціненний скарб, через недбальство не натрапити на щось підроблене.

Ти не можеш віднайти жодного друга, не нашукавши разом з ним і двох-трьох ворогів.

Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні. 

Немає нічого небезпечнішого за підступного ворога, але немає нічого отруйнішого від удаваного друга.


Наука, освіта, навчання, людська мудрість

Хто думає по науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестає вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльним. 

 Добрий розум робить легким будь-який спосіб життя.   

Одне мені тільки близьке, вигукну я: о школо, о книги! 

Математика, медицина, фізика, механіка, музика зі своїми сестрами – чим глибше їх пізнаємо, тим сильніше палять серце наше голод і спрага. 

Не розум від книг, а книги від розуму створились. 


Щастя, радість

Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним користуватись.

Збери всередині себе свої думки і в собі самому шукай справжніх благ. Копай всередині себе криницю для тої води, яка зросить і твою оселю, і сусідську. 

Коли ти твердо йдеш шляхом, яким почав іти, то, на мою думку, ти щасливий.  

Шукаємо щастя по країнах, століттях, а воно скрізь і завжди з нами; як риба в воді, так і ми в ньому, і воно біля нас шукає нас самих. Нема його ніде від того, що воно скрізь. Воно схоже до сонячного сяйва – відхили лише вхід у душу свою.       


Цінність часу

 З усіх утрат втрата часу найтяжча. 

Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.

Майбутнім ми маримо, а сучасним гордуємо: ми прагнемо до того, чого немає, і нехтуємо тим, що є, так ніби минуле зможе вернутись назад, або напевно мусить здійснитися сподіване.

 Тоді лише пізнається цінність часу, коли він втрачений. 


Істина

Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.

Мудрець мусить і з гною вибирати золото. 

Сліпі очі, коли затулені зіниці. 

Як ліки не завжди приємні, так і істина буває сувора. 

 Пізнаєш істину – ввійде тоді у кров твою сонце. 

 Хіба може говорити про біле той, котрому невідоме, що таке чорне? 

Світло відкриває нам те, про що ми у темряві лише здогадувалися.

 Істина спалює і нищить усі стихії, показуючи, що вони лише тінь її.

Невже ти не чув, що сини віку мудріші від синів дня? 


Людське самопізнання, моральні чесноти та настанови

Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись – значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота – рух душі, а життя – се рух.

Надмір породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга ж – душевну тугу, а хто хворіє на се, того не назвеш здоровим.

Хіба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ході не дотримує міри? 

Бери вершину і матимеш середину.       

Більше думай і тоді вирішуй. 

Уподібнюйся пальмі: чим міцніше її стискає скеля, тим швидше і прекрасніше здіймається вона догори.      

Природа прекрасного така, що чим більше на шляху до нього трапляється перешкод, тим більше воно вабить, на зразок того найшляхетнішого і найтвердішого металу, який чим більше треться, тим прекрасніше виблискує.  

Як нерозумно випрошувати те, чого можеш сам досягти!       

Коли не зможу нічим любій вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієї сили намагатимуся ніколи ні в чому не шкодити.  

Без ядра горіх ніщо, так само як і людина без серця. 

Краще голий та правдивий, ніж багатий та беззаконний. 

Не за обличчя судіть, а за серце. 

Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий? 

Поділитися: