Аналіз оповідання «Максим Гримач» Марко Вовчок

Історія написання

Входить до збірки «Народні оповідання», яка написана в 1856 – 1857 роках, а опублікована окремою збіркою в грудні 1857 року (на титульній Сторінці стоїть 1858 р.) в Петербурзі.
Редактор і видавець – П.О.Куліш.

Жанр: На думку літературознавців, «Максим Гримач» – не просто оповідання, а оповідання-балада. Адже в основі лежить баладний мотив розлуки дівчини з коханим, який загинув. Зображення трагізму внутрішнього світу героя, ліризм і драматичний сюжет, наявність в оповіданні діалогів, казкових елементів дають підстави назвати оповідання Марка Вовчка «Максим Гримач» баладним.

Тема: Зображення життя українського народу в часи, «як панувала на Вкраїні удвійці Польща і Московщина. Московщина обладувала Україною сьогобочною» на прикладі родини Максима Гримача. (Російсько-польська війна 1654-1667 pp. закінчилася Андрусівським перемир’ям 1667 р., за яким Лівобережна Україна і Київ з прилеглими містечками і селами залишилися в складі Російської держави, а Правобережна Україна, крім Києва, відійшла під владу Польщі. Згадується у творі Збруч – річка на межі Тернопільської та Хмельницької областей України, яка розділяла в ті часи Східну і Західну Україну.)

Головна ідея:Возвеличення почуття кохання (Катрі до Семена) • та засудження соціальної нерівності. Обстоювання автором не спотвореного майновими розрахунками родинного щастя.


Проблематика:

  • батьки і діти;
  • кохання;
  • соціальна нерівність;
  • добро і зло;
  • щастя людини.

Герої твору: батько Максим Гримач, старша дочка Катря, менша – Тетяна, козак Семен (коханий Катрі), козак, що приніс звістку про розбиті човни під час бурі.


Цитатна характеристика героїв твору:

1. Максим Гримач

«Такий-то богатир! Ходив у жупанах, та в сап’янцях, та в атласах. І хороший був: повновидний, чорнобровий, чорноухий; а веселий, а жартівливий! Було, як вийде в неділю поміж люди, то так його і обступлять. Дуже його любили».

«…нехай тільки станеться йому з нашого села пригода — головою ляже, а врятує; нехай зачепить хто дужий, то й не збудеться лиха: налетить, як той вихор нагальний, дощенту викорчує».

«…я тебе не буду за них силувати, та й за бурлаку не віддам; нехай він хоч і місяць з неба схопить… Слово в мене батьківське, кріпке, сама знаєш» (Максим до Катрі).

«Зачинився старий Гримач, аж п’ять років не виходив за свої ворота. Одцурався й отамана, й здобичі. Посивів, як той голуб сивий» (після смерті Катрі).

«Катрю! Катрю! Дитино моя хороша! Загубив я твій вік молоденький!»

2. Катря Гримач

Гордовита («Мені байдуже, що вони (парубки) молоді й хороші, коли моє серце не до їх горнеться»)

«…доросла, а хороша та пишна, як королівна».

«Поміж тим квітом сама, як найкращий квіт, походжає».

«Так-то гарно убралась! Сорочка тоненька і плахта шовкова, пояс сріблом цвіт кований, черевички високі; дрібно, дрібнесенько русу косу заплела, і золотий перстень блищить на правій руці».

«Вона й сіла коло вербового кореня дуплинастого, схилила голівку на білу ручку; взяла її думки та гадки. Там, під кучерявою вербою, і освітив її місяць, хорошу й смутну, у маковому вінку».

«Зійшла, як на хибну кладку, поглянула на всі сторони та й кинулась на самий глиб».

3. Семен

«…молодий козак Семен, вродливий парубок, хисткий, як очеретина, сміливий, як сокіл»

«…треба ждати! Я в свого пана вже третій рік добуваю, останній. Як послужить доля, то сього року буде велика здобич. Отаман мене не скривдить: чоловік він шановний… Подякую йому за хліб, за сіль, нагледжу, де хутором красивий да й поклонюсь тоді твоєму батькові… Тільки люби мене вірно, моя дівчино!» (до Катрі)

«Не плаває — літає Семен Дніпром, тільки човен синю хвилю розбиває».

«Зацвіте перша вишня у твоєму садочку, закує сива зозуля — я припливу до тебе, припливу не наймитом — вільним
козаком». (до Катрі)


Композиція:

Твір складається із п’яти частин. Важливу роль у побудові твору відіграють пейзажі (виступають як художній паралелізм). В оповіданні – багатство зорових та слухових образів.

Експозиція: «…се діялось,— давно колись, як панувала на Вкраїні удвійці Польща і Московщина». Зображення розміреного життя сім’ї Максима Гримача.

Зав’язка: кохання Катрі до Семена, відмова всім багатим людям хорошого роду.

Розвиток дії: зустріч Катрі з козаком.

Кульмінація: Катря чинить самогубство (топиться у Дніпрі), дізнавшись про смерть коханого.

Розв’язка: Страждання Максима Гримача через втрату старшої дочки («Зачинився старий Гримач, аж п’ять років не виходив за свої ворота»), заміжжя другої дочки.

Поділитися: