Казка про вступ

hqdefaultЖив був Дід Мазай і баба Жора. Мали вони сина і кота і кошик яєць. Каже баба: “Слухай діду чому б нам не замучити свого сина і не погнати його в 11 клас”. Дід: “Моя рибка я не проти тільки треба гроші”. З 22 серпня почали всим селом збирати гроші на новий спец. буквар по підготовці до ЗНО юного гуся. Дід зарізав корову, забив бичка, поїв всіх курей і котів, бо вони були не його, а бігали так близько до забору (щоб не здохнуть з голодухи пока баба не бачила). Баба ж наварила трави з кішлака, але як обсипало на другий день, так і перестала баловаться. Син його імя – Качан, був здаровий як вишня на городі, але в голові 3 гвинта єлі тіліпались. Зареєстрували всим селом 4 березня Качана на ЗНО, бо 4.03 приїхав дяк який мав ноут, посвятили дяка, погуляли всим селом і відправили назад в путь. Ось прийшло ЗНО: “Каже прівєт лах я буду тєбя єсть”. Сів Качан на 13 місці на ЗНО з математики і втратив сознаніє, коли зайшов бородач з апаратом, який пропілікав біля хлопця. Запитує мент, “чому піліка біля тебе , де шпори?”. Качан дав внятну відповідь: “В мене сталеві крашанки, на селі найбільші, ще раз підійдеш покажу!”. Короч, лось завалив зно по 100 балів, подав в КНУ Шевченка і пройшов на факультет козлопасів освітньо-кваліфікаційного рівня баландай.

Сила казки такова: не переживайте, не нервуйте ви ж не Качан і зно вродє норм здали, всі пройдете на бюджет, всім добра.

Автор: 

Поділитися: