Творчість Андруховича, Забужко, Римарука. Сучасний літературний процес

Юрій Андрухович

Юрія Андруховича часто називають «патріархом української модерної літератури», «живим класиком», «постмодерним скандалістом». Поет та письменник.

Юрій Андрухович — автор поетичних збірок «Небо і площі» (1985), «Середмістя» (1989), «Екзотичні птахи і рослини» (1991). 2004 р. вийшла друком перша за останні десятиліття поетична збірка Ю. Андруховича «Пісні для мертвого півня», що складена з  оригінальних віршів-верлібрів, у яких кожен перший рядок написано англійською мовою.

Як прозаїк дебютував армійськими оповіданнями, написаними в середині 80-х років і опублікованими в журналі «Прапор» (1989). Вони відбивали світ буднів радянської армії. Своєю пізнішою прозою (романи «Рекреації», «Московіада», «Перверзія») письменник творить майстерну ілюзію посткомуністичної, постколоніальної дійсності.

Оксана Забужко

Письменниця є автором трьох оригінальних поетичних книжок: “Травневий іній” (1985), “Диригент останньої свічки” (1990) та однієї перекладної англійською мовою, виданої в Торонто – “Королівство Повалених статуй” (1996). Прозові твори: Оксана Забужко є автором повісті “Інопланетянка” (1992), роману “Польові дослідження з українського сексу” (1994р.), повісті “Казка про калинову сопілку” (1999р.), оповідань “Сестро, сестро”, “Дівчатка” (1999р.),”Я – Мілена”, “Інструктор із тенісу”(2001р.). Автор численних статей та есеїв у вітчизняній та зарубіжній періодиці. Кандидат філософських наук, віце-президент українського Пенцентру. Стипендіат фонду Фулбрайта (1994р.), лауреат літературних премій фонду імені Гелен Лапіка (США, 1996) та Фонду Всесвітнього Зобов’язання (США, 1997р.).

Нині мешкає у Києві, працює в Київському інституті філософії.

Ігор Римарук

Про життя і творчість коротко:

Ігор Миколайович Римарук народився 4 липня 1958 року в селі М’якоти на Волині. Поет. Закінчив факультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка. Працював у пресі та видавництвах. Багаторічний головний редактор журналу «Сучасність», завідувач редакції сучасної української літератури видавництва «Дніпро».
Упорядник антології нової української поезії «Вісімдесятники» (1990, Едмонтон).
Вірші Римарука перекладали багатьма мовами світу, друкували в англо-, іспано-, польсько-, російсько-, румунсько-, шведсько-, німецькомовних антологіях української поезії.
Восени 2008 року на одній із вулиць Львова поета збила автівка. Через кілька днів він помер.
Похований 6 жовтня на Личаківському цвинтарі.

Основні твори (збірки віршів)

1984 – «Висока вода»
1988 – «Упродовж снігопаду»
1991 – «Нічні голоси»
1996 – «Goldener Regen» («Золотий дощ», німецькою та українською мовами)
2000, 2002 – «Діва Обида»
2007 – «Бермудський трикутник»
2009 – «Сльоза Богородиці»
2011 – «Доброе время Твое» («Твій добрий час», у російських перекладах Наталії Бельченко та Володимира Ільїна та в картинах Сергія Слєпухіна)
2012 – «Божественний вітер: останні вірші»

Нагороди

Лауреат Національної премії ім. Т.Шевченка (2002). Був Президентом Асоціації українських письменників. Був радником міністра культури з питань книговидання (2007).

Поділитися: