Марко Вовчок (справжнє ім’я Марія Олександрівна Вілінська) – українська письменниця, твори якої мали антикріпосницьке спрямування. Її вважають основоположницею дитячої української прози. Марко Вовчок зміцнила основи української соціально-побутової прози. Вагоме місце у творчості посідають дві книги «Народних оповідань» (віддруковані за сприянням П. Куліша), соціальна повість «Інститутка», твори для дітей.
Особливості творчості:
- збагатила українську літературу жанрами соціально-проблемного оповідання, баладного оповідання, соціальної повісті («Інститутка»), психологічного оповідання й повісті, соціальної казки художнього нарису;
- письменниця описувала історичне минуле України, зверталася до фольклорних традиції;
- форма розповіді: у творах немає спеціального оповідача; є мистецький (коли читач дізнається про все з уст народу);
- характерні висока ідейність і художність творів.
Тематика творчості:
- життя дітей;
- побут дорослих;
- кохання;
- боротьба проти кріпацтва;
- трагізм життя селянства за часів кріпаччини;
- паразитичне життя дворянства, ченців, міщанства.