Панас Мирний
(1849-1920)
«Корифей української прози»
Справжнє прівище – Панас Рудченко. Творець соціально-психологічної прози в українській літературі.
Хіба ревуть воли як ясла повні
Перший в українській літературі соціально-психологічний роман. Написаний у співавторстві з Іваном Біликом.
Тема роману: доля українського села та селянства, яке в тратило національну волю, що стало основою для неволі соціальної, для появи «пропащої сили».
Ідея роману: народ жив би мирно, якби не нестерпне гноблення (вони б не ревли, коли б ясла були б
Сюжетні лінії:
- Історія життя Чіпки (Нечипора Івановича) Варениченка;
- Розповідь про династію Гудзів. Насампередж про Максима (Махамеда);
- Життєва доля добропорядного господаря Грицька Чупруненка;
- Історія села Піски та панів польських.
Хронологічні рамки твору є досить широкими – охоплюють близько 150 років.
Прототипом Чіпки є реальний історичний персонаж – Василь Гнидка, селянин-розбишака. В образі Чіпки борються два начала: благородне (світле) закохується в Галю, дарує Грицьку жито, захищає діда від москалів, служить громаді в земстві; звіряче (темне) – жорстоке ставлення до Матері, раптова неконтрольована злість до товаришів по чарці, погроза «переполовинити весь світ», вбивства, пограбування.
Максим Гудзь, або як його прозвали за зухвалість та безжальство селяни – Махамед, ще один головний герой, що належить до «пропащої сили». Він як і Чіпка вів нечесний спосіб життя – грабував, вдавався до розбоїв.
На противагу Чіпці був створений образ справжнього Господаря – Грицька Чупруненка.