Михайло Коцюбинський
(1864-1913)
Сонцепоклонник, творець жанру психологічної новели.
«Його проза – це синтез народності і гуманізму, воістину загальнолюдського масштабу інтереси, глибинність естетичного змісту, рівне мислення, вивершеність образів, найяскравіші грані майстерності, завдяки чому твори Коцюбинського – це і духовний образ, і суть буття народу, його жива історія, великі гуманістичні уроки, мрія про будучину» П. Кононенко
Творам письменника притаманний символізм.
Intermezzo
Присвячена кононівським полям. Назва перекладається як перерва, пауза.
Жанр: психологічно-лірична імпресіоністична новела.
У новелі наведені несподівані дійові особи: Моя утома. Ниви у червні. Сонце. Три білих вівчарки. Зозуля. Жайворонки. Залізна рука города. Людське горе.
Написання даного твору було для письменника перепочинком. Взагалі твір умовно можна поділити на три частини:
- Утома.
- Внутрішня гармонія, відновлення життєвих сил.
- Готовність знову боротия зі світовим злом.
Завершення новели: «Прощайте. Йду поміж люди. Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже грає…».
Твір стисло
Аналіз твору
Тіні забутих предків
Лебедина пісня письменника.
Жанр: неоромантична повість.
Тема повісті: показ неповторного світу Карпат, його первісної природи, побуту, вірування та поетизація сили людського почуття.
Ідея: піднесення кохання.
Провідна проблема: трагічна суперечність між мрією про гармонійне життя зі своїми душевними проблемами та немилосердною буденщиною.
Дійові особи:
Люди: Іван Палійчук, Марічка Гутенюк, Палагна, Юра Мольфар
Фантастичні істоти: Щезник, Чугайстер, Арідник, мавки, нявки.
Сюжет: Іван Палійчук та Марічка Гутенюк з різних ворогуючих родів закохуються один в одного. Під час повені Марічка Гине. Іван Палійчук з горя йде з дому. Побурлакувавши 6 років, він повертається додому та одружується на немилій йому Палагні. Палагна зраджує йому з Юрою-Мольфаром. Вини хочуть звести його з світу. Через непереборний смуток за Марічкою Іван помирає.