Ольга Кобилянська
(1863-1942)
«Гірська львиця»
«Велика українська письменниця, бо час нічого не заподіяв її творам, а тільки утвердив їх в нашому народі» В. Земляк
«Пишна троянда в саду української літератури» М. Старицький
Автор кількох (5) повістей та близько 40 творів малої прози – оповідання та новели.
Земля
Повістю «Земля» О. Кобилянська започаткувала символізм як модерністську течію в українській літературі.
Написана на основі реальних подій, що сталися восени 1894 року в селі Димки, неподалік від Чернівців.
Жанр: повість.
Тема: проблема братовбивства, що сталось у сім’ї Федорчуків.
Провідна ідея повісті — пошук причин братовбивства, тобто першогріха, зла у світі. Ця надідея розкривається у двох основних проблемах твору:
- Селянин перебуває під владою землі.
- Фатум. Влада долі над людиною.
Дійові особи: Івоніка та Марія Федорчуки – селяни, що тяжко нажили свою землю; Михайло та Сава – їхні сини; Анна – кохана Михайла; Рахіра – кохана Сави; Докія; Петро.
Сюжет повісті: Подружжя Федорчуків – заможні селяни, що непосильною працею нажили собі землю. Моють двох синів, з яких старший – Михайло має позитивні риси, та Саву – протилежність Михайлові. Батьки сподіваються, що земля перейде в спадок їхнім дітям і вони будуть на ній працювати. Михайло закохується в Анну – бідну наймичку, а Сава часто ходить в гості до Рахіри – непорядної дівчини, що дурить йому голову. Михайло йде служити і Івоніка часто його навідує. Після закінчення служби Михайло обіцяє одружитись з Анною, яка вже була вагітною від нього. Свої стосунки вони тримали в таємниці. Пішовши в ліс, щоб набрати дерева, Сава вбиває Михайла. Вину Сави не доводять і його відпускають. Івоніка змирився та жаліє Саву, на відміну від Марії, що проклинає мало не всіх. Анна народжує близнюків та прихистилась у Докії. Марія відмовляється визнавати своїх внуків та прийняти їх. Сава з Рахірою збираються поїхати на заробітки в Молдову. Анна одружується на браті Докії – Петрові. У них народжується син. Івоніка таємно записує на нього найкращий лан Михайла.